Що ми знаємо про Щирець? Оборонні церкви, музей та інші пам'ятки

Любителі авторських подорожей вибирають нестандартні маршрути, не перевантажуючи себе інформацією та залишаючи місце для власних уподобань. Формат подорожі обов’язково містить процес пошуку та відкриттів. Містечко Щирець Львівської області – відмінний вибір для поїздки одного дня з дослідженням та знахідками.

Щирець, Львівська обл. Золота гора. Церква Різдва Пресвятої Богородиці. XVI ст.

Що ми чули про Щирець? Дехто пригадає продукцію «Щирецькі ковбаси» та однойменну залізничну станцію на лінії Львів-Стрий. Щирець зберігає багато історій, легенд та таємниць, у тому числі й трагічних. Саме тут перетиналися давні шляхи з прикарпатських солеварень до Волині і Угорщини. На думку місцевих краєзнавців, топонім походить від слова «Щр», «Щир» – «Трійця»: догмату божественної триєдності, який був зображений у вигляді тризубу. Три культові споруди у Щирці мали оборонне значення, чинили опір навалі та збереглися до нашого часу. Всі, хто проїжджає автошляхом Львів-Дрогобич або залізницею, на південно-східній околиці Щирця бачать гору, на якій золотіє маківка церкви Різдва Пресвятої Богородиці, а гору називають Золотою.

 

Щирець. Золота гора

На височині починався літописний Щирець, перші згадки про який датуються 1126 роком. На вершину висотою 313 метрів ведуть сходи, а з пагорба відкривається панорама на селище і річку Щирку, ліву притоку Дністра.

 

Щирець. На Золотій горі

Ширець. Річка Щирка

В давні часи височину називали Монастирською або Замковою, що свідчить про місцезнаходження монастиря або укріпленого замку. За легендою, під святинею заховані золоті реліквії – пояс, плуг та щир. Заснування церкви-фортеці сягає у сиві часи, а артефакти, знайдені археологами під час розкопок свідчать про існування споруди у давньоруський період. У 1241 році твердиня була оточена та зруйнована монголо-татарами. Підземними ходами вороги проникли до сховища, де рятувалися мешканці містечка і всіх вирізали. Згодом на фундаменті святині була зведена трибанна церква з дерев’яними куполами.

Завойовники нищили церкву, палили і руйнували. Остання перебудова сталася 1893 року за проєктом галицького архітектора Василя Нагірного, за що отримав негативні відгуки від критиків. Зведення однобанної церкви змінило первісний вигляд історичної споруди.

Щирець. Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Пам'ятка архітектури

Незмінними частинами храмового комплексу є мури з бійницями, якими обнесено церковне подвір’я і надбрамна вежа-дзвіниця з природного каменю та ґонтовим покриттям.

 

Двоярусна міцна споруда з арочним порталом і контрфорсами заслуговує на особливу увагу. Нижній ярус мурований, товщина стін сягає півтора метра. На дерев’яний верхній ярус до дзвонів ведуть сходи. Місцеві розказують, що колись на  контрфорсах був напис з датою «1700».                   

Щирець. Оборонні мури і надбрамна дзвіниця

Вежа на південно-східному куті раніше використовувалася як каплиця.

Щирець. Кутова вежа-каплиця

Під час Першої світової війни розривом бомби відкрилися підземні лабіринти, якими користувалися ченці для сполучення між монастирями. На жаль, документальних свідчень історії пам’ятки архітектури XVI століття не збереглося, проте дослідження науковцями Золотої гори продовжується. Культова місцина приваблює мандрівників і паломників. 2022 року почалося спорудження стацій Хресної дороги Господа, яка привела Його до Голгофи.

Щирець. Хресна дорога

Разом з церквою Різдва Пресвятої Богородиці складають духовний трикутник і належать до культурної спадщини кам’яна церква Пресвятої Трійці XVI століття з дерев’яною дзвіницею і кам’яною огорожею XVIII століття.

Щирець. Церква Пресвятої Трійці і дзвіниця. Пам'ятка архітектури

та костел святого Станислава. Католицький оборонний храм відомий з 1400 року, але згорів 1517 року під час навали татар. Неодноразово поставав з попелу разом з містечком. 1888 року споруду було реконструйовано і розписано інтер’єри. У 1912 році відбулася остання перебудова з укріпленням зводів храму, прибудовою контрфорсів та апсиди. Надбрамну дзвіницю прикрашають кам’яні скульптури. Богослужіння в костелі не припинялися навіть в атеїстичні часи.

 

Щирець. Костел св. Станіслава і брама. Пам'ятка архітектури

На огорожі церкви збереглося кільце для прив'язування коней, а гужовий екіпаж і сьогодні можна зустріти на центральних вулицях селища.

 

Щирець. Біля костелу св. Станіслава

В історичне серце селища включено площу Ринок, яку оточують адміністративні, житлові й комерційні будівлі. В центрі майдану розбитий сквер з квітниками і дитячим майданчиком.

 

Щирець. Площа Ринок

Деякі крамниці і кам’яниці належали єврейській громаді, знищеної гітлерівцями під час Голокосту. У північного підніжжя Золотої гори старі мацеви на кіркуті зберігають пам’ять про людей, які брали участь у громадському та культурному житті селища, зробили свій цінний внесок у його розвиток.

 

Щирець. Кіркут

Про позбавлення панського поневолення нагадує кам’яний хрест з зображенням черепа і кісток.

Щирець. Хрест про скасування панщини

На роздоріжжі 1992 року встановлений пам’ятник національному поету-пророку авторства народного скульптора України І. М. Самостоса.

 

Щирець. Пам'ятник Т. Г. Шевченку

На подвір’ї римо-католицького священика органи НКВС катували жителів Щирця, студентів та інтелігенцію. Наразі в приміщенні колишньої стайні створено музей пам’яті жертв сталінських репресій. В експозиціях представлені фотодокументи і речі, що присвячені закатованим і визвольному руху щирецьких патріотів.

 

Щирець. Музей пам'яті політичних репресій

Територія упорядкована громадою селища, споруджено каплицю і меморіальну стелу на честь загиблих від органів НКВС.

 

Щирець. Каплиця

Щирець. Пам'ятний знак на честь загиблих патріотів

Відвідувачам пропонується оглянути етнографічну кімнату, де зібрано колекції предметів побутового вжитку: ліжко, колиска, скриня, бамбетель. У світлиці зберігаються образи, вишивані рушники та сорочки, чугунні праски, ткацький станок, жорна, швейна машинка, пральна дошка, посуд та інші речі, що колись використовувалися у господарстві. Висловлюю подяку берегині музейних фондів Стефанії Павлівні Деревацькій за екскурсію і гостинність.

 

Щирець. Етнографічна експозиція

Шанувальникам сучасного мистецтва варто відвідати музей Осипа Куриласа, живописця, графіка, уродженця Щирця.

Доїхати в Щирець зі Львова можна автобусом або приміським поїздом Львів-Трускавець, Львів-Мукачево, Львів-Лавочне.